ДИСТАНЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ 18.03.ФАКТЧЕКІНГ.

Ми живемо в сучасному світі інформаційних технологій, які щодня оточують нас. Ви теж, як тільки прокинетеся, обов’язково гортаєте стрічку Instagram чи Facebook (а раптом друзі виклали новенькі фото). Коли снідаєте вмикаєте новини на Youtube чи по телевізору... Як тільки їдете до школи  читаєте якусь статтю чи слухаєте радіо...

Про потік важливої інформації на навчанні чи роботі можна навіть не зазначати, адже це очевидно. І знову радіо, і знову стаття, і знову фото, але вже інші... Коли нарешті прийдете додому, після уроків - знову година-друга в Instagram. Або можна увімкнути телевізор (хтось же повинен ним користуватися). Такі наші реалії...Ми повинні адаптуватися до стрімкого розвитку сучасних технологій.Дуже важливо отримувати й користуватися інформацією - правильно, доречно та з користю!!!

У безперервній інформаційній «атаці» немає нічого поганого. Так чи інакше, це збагачує ваш кругозір та допомагає бути в курсі новин навколишнього середовища, адаптуватися до змін. Але часто новини можуть бути предметом маніпуляцій. Тому розповідаємо про «фактчекінг», що це таке і що з ним робити😏.

Фактчекінг – це перевірка фактів та тверджень, які викликають сумнів, на точність та правдивість. Раніше фактчекінгом користувалися здебільшого журналісти для аналізу реплік політиків та громадських діячів. Зараз цей метод розслідування набув все більшого поширення і серед «простих смертних», тобто звичайних читачів, найчастіше коли виникає необхідність «чекнути» певну публікацію засобів масової інформації.
Після фактчекінгу настає хвилююча мить – оголошення вердикту. Зазвичай це «правда», «напівправда» або «брехня».

По-перше, виділіть для себе факти, твердження чи фото, які викликають у вас сумнів. Сумнів – найкращий друг фактчекінгу. У доволі великої кількості людей беззаперечну довіру викликає кількість підписників чи користувачів того чи іншого порталу. Або кількість хороших відгуків чи, скажімо, якість фотографій. Не можна довіряти формі і йти за стереотипами. Важливо розвивати критичне мислення.

По-друге, достовірність інформації важливіша за сенсацію.

По-третє, ніколи не довіряйте соціальним мережам. Навіть коли читаєте рецепт пирога. Тут ви обов’язково зіткнетесь з перебільшеннями, винятково суб’єктивними оцінками та припущеннями, які можуть сприйматися як достовірні та беззаперечні факти. Навіть американська співачка Rihanna опублікувала фейкове фото пожеж в Австралії у своєму Instagram на 79,6 мільйонів підписників. Можливо, вона знала про те, що це графіка, проте більшість читачів сприйняли публікацію як підтвердження достовірності інформації, адже «Сама Ріана запостила!». Ніколи не слід вимикати критичне мислення.Ось "те саме славнозвісне фото"👇

Тому радимо користуватися лише достовірною інформацією та  перевіреними джерелами❗❗❗Сьогодні кожен з нас повинен бути справжнім фактчекером👌