ДИСТАНЦІЙНЕ ЗАНЯТТЯ 25.01.2022. ІНТОНАЦІЯ, ЛОГІЧНИЙ НАГОЛОС ТА ПАУЗА.

Наше мовлення має бути інтонаційно виразним.Це дуже важливо, адже правильно вибрана інтонація  забезпечує ясність, точність, а також мовленнєву естетику.

У висловлюванні інтонація диференціює речення за метою висловлювання. Порівняймо: У нас заняття/У нас заняття? Однакові за будовою та лексичним наповненням речення  мають різну мету, тому по-різному інтонуються.

Інтонація дозволяє також точно визначити зміст  та комунікативний намір мовця, тобто все те, що мовець хоче чи вважає за необхідне висловити. Це може бути і констатація  факту, і мотивація дії. Якщо ми змінено інтонацію, це може спотворити зміст.

За допомогою інтонації можна виділити в повідомленні головне й другорядне. Інтонування, що не відповідає змістові, може призвести до того, що утворяться некоректні висловлювання, буде втрачена точність мовлення.

Складові інтонації. Інтонація являє собою складний комплекс взаємопов’язаних елементів, до яких належать: зміна висоти тону, фразовий наголос, паузи, тембр голосу, темп мовлення. Кожний з цих складників відіграє свою роль у формуванні інтонаційного забарвлення.

Висота тону може змінюватись у напрямку підвищення або зниження. Наприклад: Він тут. У цьому реченні висота тону змінюється в напрямку зниження. Він тут? У питальному реченні висота тону змінюється в напрямку підвищення. Ці зміни створюють своєрідну криву, яку називають мелодикою. Мелодика мовлення має національну специфіку. У кожній мові існують свої типи мелодики, які можна виділити залежно від напрямку зміни висоти тону.

Фразовий наголос падає на слово (або словосполучення), яке передає найважливішу інформацію.

За допомогою паузи змінюється членування речення на певні частини, внаслідок чого покращується розуміння повідомлюваного. Паузи можуть бути фізіологічними, тобто викликаними необхідністю вдихнути повітря. Крім того, паузи відбивають логічну завершеність думки, що найчастіше спостерігаємо на межі речень. Паузи також можуть служити засобом виразності.

Від тембру голосу залежить інтонаційна своєрідність мовлення. Тембр – це  індивідуальне звучання голосу, особливе забарвлення, завдяки якому можна передати різні емоційні стани (радість, сум, байдужість, схвильованість, гнів, відчай тощо), а також різні прояви характеру (м’якість, твердість, чуйність, невблаганність, ніжність, товариськість, упертість, упевненість тощо). Сукупність тембрових відтінків звучання дозволяє відрізнити один голос від іншого.

Темп – це швидкість мовлення, прискорення чи уповільнення окремих його фрагментів. 

Перелічені складники інтонації взаємопов’язані один з одним.

  Чинники, що визначають характер інтонації – це індивідуальні, універсальні, національні та стильові особливості мовлення.

Інтонація – явище індивідуальне, а тому надзвичайно цінне. Вона підкреслює, увиразнює унікальність особистості, її неповторність. Саме індивідуальність інтонації дозволяє впізнати голос людини. Інтонація належить людині так само, як колір очей, постава, хода і т.д. Індивідуальність інтонування в мовленні залежить від багатьох чинників життя людини – віку, статі, освіти, професії, виховання, темпераменту, емоційно-психічного складу, рівня артистичності та ораторських здібностей, умов життя, стану голосового апарату і т.д.

Незважаючи на індивідуальний характер, існують загальноприйняті вимоги до інтонаційного оформлення речень та текстів.

Інтонація пов’язана також зі стилем мовлення. Можна вирізнити й відтворити інтонацію розмовного мовлення й інтонацію, з якою читається наукова доповідь, інтонацію рекламної промови та інтонацію статистичного звіту. Використання однієї інтонації замість іншої може спотворити зміст або створити комічний ефект.

 ❗❗❗Інтонація  має бути не тільки контрольованою, а й служити засобом емоційного впливу. Інтонація в’яла, одноманітна, монотонна, позбавлена емоцій так само не сприяє досягненню мети, як й інтонація занадто експресивна, неврівноважена, сповнена несподіваних контрастів, тому треба прислухатись до своїх інтонацій, аналізувати їх, шукати найоптимальнішу в тій чи іншій ситуації мовлення.

Як покращити дикцію: загальні рекомендації

• ✅Стежте за своєю поставою. З рівною спиною говорити вийде легше та голосніше.
• ✅ виконуйте дихальні вправи та артикуляційну гімнастику.
• ✅Регулярно розмовляйте. Якщо нема з ким — читайте вголос мінімум по пів години на день.
• ✅Стежте за своїм мовленням, насичуйте його емоціями та інтонаціями.

       Для інтонаційного забарвлення

       Вимовте слова та фрази, висловлюючи голосом різні  почуття:

• «Відкрий двері!» — гнівно, сумно, радісно, зарозуміло, роздратовано, пригнічено;
• «Прийшла!» — з радістю, з тривогою, з презирством, з єхидством;
• «Молодець!» — захоплено, здивовано, глузливо, загрозливо;
• «Їсти подано!» — ласкаво, здивовано, запитливо, з жалем, захоплено.

Ці вправи корисні та веселі! Працюймо над собою щодня😉